Тварини можуть допомагати один одному в таких ситуаціях, коли одного інстинкту мало і їм доводиться виявити кмітливість. Такі форми взаємодопомоги частіше спостерігаються у вищих тварин, наприклад у шимпанзе.
Одному з дослідників трапилося побачити таку сцену. Коли він спостерігав за мавпами, його виявив величезний самець шимпанзе, який відразу направився до людини, усім своїм видом виражаючи невдоволення. Раптом метрів за десять він раптово зупинився, підняв щось із землі й побіг назад нагору по схилу. Виявилося, що він ніс шимпанзеня років трьох від народження. Імовірно, самець побачив, що маля рухається у високій траві. Уважаючи, що тому загрожує небезпека при зустрічі з людиною, шимпанзе кинувся на виручку маляті.
Тим часом самець шимпанзе піддавав себе ризику - адже в тих місцях на мавп досить активно полювали браконьєри, а з дитинчам у руках він ставав легкою здобиччю. Залишилося навіть невідомим, чи належали рятувальник і врятований до однієї групи, але це не було свідомим порятунком власного сина: адже, як ми пам'ятаємо, у шимпанзе батьки не знають своїх дітей.
Мавпи приходять на допомогу один одному й у неволі. Самка шимпанзе Уошо жила в розпліднику на окремому острівці, оточеному ровом з водою. Уздовж рову по обидва боки були побудовані огорожі, через які постійно пропускали слабкий електричний струм. Усе це робилося для того, щоб перешкодити Уошо розгулювати по території й відгородити її від незваних гостей. Відомо, що шимпанзе не вміють плавати, бояться води й, як правило, у неї не заходять.
Одного разу молода самка Сінді, що жила по іншу сторону цих перешкод, вирішила відвідати Уошо. Вона якимось чином подолала огорожу, але впала у воду й почала тонути. Побачивши це, Уошо теж перестрибнула через огорожу (уже зі своєї сторони рову), тримаючись за траву, увійшла у воду й умудрилася схопити Сінді за руку, коли та, можливо востаннє, спливла на поверхню. Істотна деталь: між двома мавпами не було родинних відносин, та й познайомилися вони зовсім незадовго до цього.
Наведений випадок особливо цікавий тому, що це один із прикладів прояву розуму мавп у ситуації, коли потрібно допомогти родичеві. Дійсно, Уошо, очевидно, відразу зміркувала, що от-от трапиться непоправне. І хоча вона явно ніколи не бачила нічого подібного, вона змогла поставити себе на місце мавпи, що терпить нещастя, і придумати, як їй допомогти.
Допомога товаришеві не рідкість і для вільних мавп. Д. Фоссі, наприклад, спостерігала, як ватажок однієї із груп горил наловчився звільняти родичів, що попадали в розставлені браконьєрами пастки, він обережно стягав іклами петлі з їхніх зап'ясть.
Ми, звичайно, не можемо довідатися у тварин, наскільки осмислено вони це робили, але, у всякому разі, результат був наявним.
Одному з дослідників трапилося побачити таку сцену. Коли він спостерігав за мавпами, його виявив величезний самець шимпанзе, який відразу направився до людини, усім своїм видом виражаючи невдоволення. Раптом метрів за десять він раптово зупинився, підняв щось із землі й побіг назад нагору по схилу. Виявилося, що він ніс шимпанзеня років трьох від народження. Імовірно, самець побачив, що маля рухається у високій траві. Уважаючи, що тому загрожує небезпека при зустрічі з людиною, шимпанзе кинувся на виручку маляті.
Тим часом самець шимпанзе піддавав себе ризику - адже в тих місцях на мавп досить активно полювали браконьєри, а з дитинчам у руках він ставав легкою здобиччю. Залишилося навіть невідомим, чи належали рятувальник і врятований до однієї групи, але це не було свідомим порятунком власного сина: адже, як ми пам'ятаємо, у шимпанзе батьки не знають своїх дітей.
Мавпи приходять на допомогу один одному й у неволі. Самка шимпанзе Уошо жила в розпліднику на окремому острівці, оточеному ровом з водою. Уздовж рову по обидва боки були побудовані огорожі, через які постійно пропускали слабкий електричний струм. Усе це робилося для того, щоб перешкодити Уошо розгулювати по території й відгородити її від незваних гостей. Відомо, що шимпанзе не вміють плавати, бояться води й, як правило, у неї не заходять.
Одного разу молода самка Сінді, що жила по іншу сторону цих перешкод, вирішила відвідати Уошо. Вона якимось чином подолала огорожу, але впала у воду й почала тонути. Побачивши це, Уошо теж перестрибнула через огорожу (уже зі своєї сторони рову), тримаючись за траву, увійшла у воду й умудрилася схопити Сінді за руку, коли та, можливо востаннє, спливла на поверхню. Істотна деталь: між двома мавпами не було родинних відносин, та й познайомилися вони зовсім незадовго до цього.
Наведений випадок особливо цікавий тому, що це один із прикладів прояву розуму мавп у ситуації, коли потрібно допомогти родичеві. Дійсно, Уошо, очевидно, відразу зміркувала, що от-от трапиться непоправне. І хоча вона явно ніколи не бачила нічого подібного, вона змогла поставити себе на місце мавпи, що терпить нещастя, і придумати, як їй допомогти.
Допомога товаришеві не рідкість і для вільних мавп. Д. Фоссі, наприклад, спостерігала, як ватажок однієї із груп горил наловчився звільняти родичів, що попадали в розставлені браконьєрами пастки, він обережно стягав іклами петлі з їхніх зап'ясть.
Ми, звичайно, не можемо довідатися у тварин, наскільки осмислено вони це робили, але, у всякому разі, результат був наявним.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.