Пополь-Вух

    У прадавній книзі народу майя за назвою «Пополь-Вух» записана легенда про велику подорож, почату відважними вождями трьох племен майя. Вони «відправилися на схід» і «перетнули море», щоб досягти центру всієї центральноамериканської цивілізації, міста Тули, « для одержання права на владу». Володар східної країни по імені Накшит описується як «великий владика й одноособовий суддя населених земель». Під час перебування у владики вожді одержали регалії, що підтверджували їхнє право на владу, і пройшли навчання.  Вони «несли назад документ із Тулана, документ із Суйви [вимовою нагадувало слово «Лівія», яким прадавні єгиптяни позначали Єгипет] і говорили про своє право на правління, підтверджене отриманими знаками й словами».    

Після повернення додому вожді знову встали на чолі своїх племен. Коли вожді вмерли, «їх особи не вмерли; вони передали їх далі» — можливе посилання на подібні єгипетським посмертні маски, які дійсно знаходять у похованнях майя. Незалежно від того, побували вожді в Єгипті або ходили лише до ольмекської Тули, використання слів, що перегукуються по звучанню з єгипетськими, рівно єгипетських культурних символів, імовірно, було частиною ольмекської культури.

      Схоже, що археологи-ортодокси навіть не намагалися розглянути версію про те, що ольмеки могли бути єгиптянами, біженцями із Прадавнього царства, що розпалося.     Дотепер не був виявлений жоден ольмекський кістяк і не існує ні єдиного свідчення на користь того, що ольмеки були корінними центральноамериканцями. Свідчення ж на користь можливого єгипетського їхнього походження перебувають далі, на півдні.